Лікування гострого і хронічного отиту середнього вуха в Вінниці

Гострим середнім отитом іменують запальний процес в середньому вусі. Це захворювання може проявитися у будь-якому віці, проте найбільша схильність до нього у дітей від трьох місяців до трьох років. Хронічним середній отит стає, якщо його тривалість перевищує 6 тижнів. При цьому перфорується барабанна перетинка, відбувається періодичне витікання гною і у пацієнта розвивається кондуктивна приглухуватість.

Причини виникнення отиту середнього вуха

Головною причиною виникнення отиту середнього вуха є вірусні і бактеріальні інфекції. Різні збудники (стафіло- й пневмококи, гемофільна паличка і тому подібне), проникаючи у вухо, здатні викликати запальний процес. Серед інших причин захворювання слід назвати такі:

• травми барабанної перетинки;

• хронічний тонзиліт;

• авітаміноз, знижений імунітет;

• викривлена носова перегородка;

• алергічний риніт й інші види нежиті.

Гострий отит середнього вуха може настати також в результаті польоту у літаку або пірнання у водоймі. Перепади тиску сприяють потраплянню мікроорганізмів до євстахієвої труби, а звідти - у барабанну порожнину. Хронічний отит середнього вуха - це результат запущеної форми гострого, а також недостатнього або невірного лікування.

Симптоми гострого і хронічного отиту середнього вуха

Симптоматика гострого отиту середнього вуха дуже характерна. Захворювання розпочинається з виникнення болю у вухах, при цьому все відбувається швидко й різко. Біль може бути ниючим, стріляючим або пульсуючим. Він посилюється при чханні, кашлі, ковтанні, віддає в щелепу, потилицю, скроні. Сформулюємо найбільш показові симптоми:

• підвищення температури тіла;

• гнійні виділення з вух;

• проблеми з нюхом;

• втома, головний біль, запаморочення;

• погіршення слуху;

• в окремих випадках - сплутана свідомості, парез лицьового нерва. 

Для хронічного отиту больовий синдром не є характерною особливістю. У слуховому проході формується грануляційна (тобто, молода сполучна) тканина, барабанна перетинка перфорується, спостерігається кондуктивна приглухуватість.

Діагностика отиту середнього вуха

Фахівець розпочинає діагностику, уважно вислуховуючи скарги пацієнта. Тут важливі усі деталі і нюанси. За допомогою отоскопа здійснюється огляд вушного каналу. Також може бути задіяна ендоскопія вушної порожнини, яка дає повне уявлення про стан барабанної перетинки. Риноскопія дозволить визначити стан євстахієвої труби, а продування слухових труб - їх ступінь прохідності. 

Для діагностики отиту середнього вуха досить інформативною на предмет обстеження скроневої кістки є комп'ютерна томографія. 

При діагностиці хронічного отиту середнього вуха проводяться МРТ або КТ-дослідження, особливо, якщо існує підозра на холестеатому. Важливим елементом діагностики є культуральні посіви.

Лікування гострого і хронічного отиту середнього вуха Лікування гострого отиту середнього вуха здійснюється за допомогою анальгетиків, наприклад, ібупрофена. Якщо лікування не досягло мети, застосовують антибіотикотерапію. В якості важливого елементу у лікувальному комплексі застосовуються фізіотерапевтичні методи (електрофорез, УВЧ). В окремих випадках фахівець може провести хірургічне втручання - міринготомію. При лікуванні хронічного отиту середнього вуха застосовують топічні антибіотики, практикують хірургічні методи при видаленні сполучної тканини, що утворилася, та холестеатоми. 

ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ