Лікування болю у вухах

Біль у вусі може мати різну природу. Її симптоматика свідчить про захворювання зовнішнього, чи середнього вуха, або про патологічні процеси, які розвиваються поза вухом. Тим паче, що і больові відчуття різняться: від тупого болю і закладеності до "стріляючого" болю в слуховому проході.

Існує значна кількість причин появи больових відчуттів у вусі. Систематизуємо їх. По-перше, слід назвати зовнішні чинники:

• наслідки травми або сильного тиску на вухо (наприклад, навушників);

• попадання чужорідного предмета до слухового проходу;

• запалення оболонки слухового проходу (зокрема, із-за невдалої спроби позбавитися сірчаної пробки);

• дія шуму або попадання води.

По-друге, причиною вушного болю може бути інфекція. Серед її наслідків можна виділити наступні проблеми:

• зовнішній отит (запалення зовнішнього відділу вуха);

• середній отит;

• лабіринтит, або запалення внутрішнього вуха;

• мастоїдит з подальшим нагноєнням відростка скроневої кістки.

Крім того, до виникнення болю у вухах можуть мати безпосереднє відношення хвороби зубів, стравоходу, гортані, серцево-судинної системи, невралгія, проблеми з хребтом і тому подібне.

Діагностувати причини болю у вухах слід за декількома параметрами:

• за швидкістю розвитку хвороби (раптовою або поступовою);

• зміною інтенсивності і характеру болю;

• тривалістю і локалізацією больових відчуттів. 

Об'єктивні обстеження дають можливість визначити, з якою саме проблемою ми маємо справу. Наприклад, лихоманка може свідчити про наявність інфекції; закладеність вуха, втрата слуху вказує на вірогідну наявність чужорідного тіла, а виділення гною може мати причиною запалення вуха. У будь-якому разі, фахівець повинен мати максимальну інформацію, щоб діагностувати причину хвороби. У цьому сенсі правильно проведений клінічний огляд просто незамінний.

На підставі отриманих відомостей лікар здійснює лікування. По-перше, необхідно купірувати біль. З цією метою застосовуються анальгетики в пероральній формі. У певних випадках, коли біль сильно виражений, можуть бути задіяні також опіоїдні препарати. По-друге, важливим елементом ефективного лікування (наприклад, при зовнішньому отиті) залишається видалення епідермальних мас із зовнішнього слухового проходу. За допомогою турунди фахівець доставляє до уражених тканин антибактеріальний препарат. До речі, самостійно робити такі процедури пацієнтові категорично не рекомендується, як не слід самому промивати слуховий прохід. У виняткових випадках це можна робити після отримання ґрунтовної інструкції.

Профілактика хвороби вух полягає у правильному дотриманні декількох важливих правил:

• гігієна вух - не можна використовувати гострі предмети та предмети, що колють, очищати треба виключно початок вушного проходу;

• профілактичні огляди у лікаря і своєчасне лікування;

• не подразнювати слуховий апарат різкими і гучними звуками, здатними викликати т.з. нейросенсорну приглухуватість.