Зовнішній отит - це запальний процес у тканинах зовнішнього слухового проходу, а також вушній раковині і барабанній перетинці. Зовнішні отити розділяються на обмежені і дифузні. Обмежений отит проявляється найчастіше у вигляді фурункула, тобто запалення сальної залози або волосяної цибулини, тоді як дифузний отит може поширюватися на значнішу площу зовнішнього слухового проходу включно з барабанною перетинкою і підшкірним шаром. Якщо захворювання триває не більше 4-х тижнів, воно вважається гострим; при хронічній формі його протікання затягується або воно повторюється кілька разів на рік.
Причини і симптоми зовнішнього отиту
Головною причиною виникнення зовнішнього отиту є гостра бактеріальна інфекція. В той самий час існують й інші чинники, здатні сприяти появі і протіканню захворювання:
різні дерматологічні хвороби (наприклад, атопічний дерматит або псоріаз);
наявність сірчаної пробки, а також присутність в слуховому проході чужорідного тіла;
алергічний дерматит;
травматичний чинник включно з неправильним чищенням вуха від сірки;
надлишок вологи в результаті плавання (зокрема, в солоній і хлорованій воді);
лікування променевою терапією.
Виникненню і розвитку зовнішнього отиту сприяють стреси, пітливість, цукровий діабет.
Симптоми зовнішнього отиту залежать від ступеня тяжкості захворювання. Виділяють три таких ступені:
- При легкій формі зовнішнього отиту у пацієнта з'являються неприємні відчуття, пов'язані з виділенням прозорої рідини без запаху. При надавлюванні біль посилюється.
- Другий ступінь характеризується досить сильним свербежем, зміною кольору (почервонінням), появою гною, набряком слухового каналу.
- При третьому ступені (дифузному розлитому отиті) картина набагато тривожніша: сильний біль, слуховий канал заблокований, розпухла вушна раковина і лімфовузли, підвищується температура тіла.
Діагностика зовнішнього отиту
Для фахівця діагностувати зовнішній отит, який має дуже специфічні симптоми, нескладно. В першу чергу важливо вислухати скарги пацієнта, оглянути хворе вухо отоскопом. Іноді є необхідність за допомогою кюретки очистити слуховий прохід для ретельнішого обстеження. За наявності хронічного зовнішнього отиту треба зробити посів для мікробіологічного дослідження. Лікар призначає також загальний аналіз крові і дослідження лімфатичних вузлів.
Лікування зовнішнього отиту
При лікуванні зовнішнього отиту важливо не допустити поширення інфекції, а також посприяти самоочищенню слухового проходу. З цією метою здійснюється комплекс заходів:
промивання слухового проходу;
лікування вушними краплями або мазями;
супутня антибактеріальна терапія.
Профілактика зовнішнього отиту
Профілактика цього захворювання в першу чергу пов'язана з гігієною. Не можна купатися в забруднених водоймах, необхідно захищати вуха від хлорованої і солоної води. Після плавання намагатися не залишати залишки води у вухах, а витрусити їх енергійними рухами. І ще одно - слід запам'ятати, що в слуховий прохід ніякими сторонніми предметами проникати не можна.
ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ