Лікування гіперпаратиреозу

Кваліфікована допомога провідних спеціалістів міста в медичному центрі «Оксфорд Медікал»! Індивідуальні схеми лікування, з дотриманням рекомендацій провідних клінічних протоколів!

Паращитоподібні залози – це дві пари невеличких залоз, які вагою сягають не більше 1 грама і розташовані зазвичай на поверхні часток щитоподібної залози (в рідкісних випадках – в товщі залози). Паращитоподібні залози виробляють паратгормон, який відіграє провідну роль в обміні кальцію та фосфору.

Кальцій є невід’ємним елементом, що відповідає за передачу імпульсу по нервових синапсах, за роботу серцевого м’язу, за міцність кісток та ін. Тому, патології, пов’язані із ураженням паращитоподібних залоз можуть призводити до незворотних ускладнень, зокрема судом та тетанії (стан, при якому пацієнт відчуває спазматичні скорочення м'язів). Найчастіше ми діагностуємо гіпопаратиреоз та гіперпаратиреоз.

Гіперпаратиреоз – захворювання, пов’язане із підвищеною секрецією паратгормону паращитоподібними залозами. Паратгоромон відповідає за виведення кальцію з кісток у кров, що при його підвищенні відповідно призводить до гіперкальційемії та гіперкальційурії. Недостатність кальцію у кістках призводить до стійкого остеопорозу та підвищеної ламкості кісток, коли високий рівень кальцію у крові є першопричиною кальцифікації стінки судин та ураження канальців нирок.

Відповідно до причин, гіперпаратиреоз поділяють на первинний та вторинний:

1. Первинний гіперпаратиреоз є наслідок змін безпосередньо у структурі паращитоподібних залоз, а саме при новоутвореннях доброякісного та злоякісного ґенезу, кістозних утвореннях, гіперплазії залози.
2. Вторинний гіперпаратиреоз є наслідком стійкої гіпокальційемії, що є наслідком гострих нутрітивних порушень, розладів мальабсорбції, супутніх захворювань. Низький рівень кальцію у крові стимулює рецептори, що посилають рефлекторний імпульс з метою активації паращитоподібних залоз і мобілізації запасів кальцію з кісток.

В більш, ніж половини випадків, гіперпаратиреоз діагностується випадково на тлі виявлених утворень паращитоподібних залоз, оскільки спочатку гіперпаратиреоз не визначається клінічно. Згодом, пацієнт може відмічати наступні зміни:

• біль у м’язах, надмірну втому м’язів;
• схуднення, атрофія кісток;
• випадіння зубів, кровоточивість ясен;
• біль у стопах;
• диспепсичні розлади;
• почащений сечопуск;
• серцево-судинні розлади: аритмія, тахікардія, нерегулярний артеріальний тиск, біль у серці;
• різкі зміни настрою.

Згодом виникають перші наслідки остеопорозу, а саме кульгавість, стоншення, деформація кісток, кісткові нарости в ділянках травм, викривлення хребта. Найбільш небезпечним ускладненням захворювання вважається гіперкальційемічний криз – наростаючі розлади центральної нервової системи.

Діагностика синдрому гіперпаратиреозу базується на визначенні загального та іонізованого кальцію в крові, визначення остеокальцину, визначення рівня паратгормону в крові, визначення рівня фосфору в сечі та крові. Для діагностики змін в кістках вдаються до візуалізації (рентгенографія кистей, стоп, денситометрія), обстеження нирок на предмет кальцифікації ниркових канальців.

Лікування залежить від причини розвиту гіперпаратиреозу. Завданням ендокринолога є корекція рівня кальцію в крові та профілактика вторинних ускладнень. Також необхідно своєчасно скерувати пацієнта до ендокринного хірурга при виявленні новоутворень паращитоподібних залоз.

Уважне та відповідальне ставлення до свого здоров’я – запорука позитивного результату лікування! Довіртесь фахівцям! Спеціалісти медичного центру «Оксфорд Медікал» у Вінниці гарантують якісну медичну допомогу!