Лікування подагри

Описана ще Гіппократом більше 25 століть тому подагра є системним хронічним ревматичним захворюванням, яке розвивається у зв'язку з підвищеним вмістом у крові сечової кислоти. Кристали цієї кислоти відкладаються в м'яких тканинах, утворюючи вузли або тофуси (тому подагру іменують ще тофусним захворюванням). Хвороба проявляється у вигляді ревматичних патологій, проте слід зазначити, що небезпечним чинником для здоров'я і навіть життя пацієнта при подагрі є ураження нирок.

Сучасна медицина вбачає причини виникнення подагри у способі життя пацієнтів. Це в першу чергу раціон, в якому переважають м'ясопродукти, копченості, газовані напої, жирна риба - тобто увесь набір, що сприяє підвищенню рівня сечової кислоти. Сюди ж слід додати надмірне вживання алкоголю і стреси. Серед інших причин можна виділити:

• прийом певних лікарських препаратів (циклоспорину, аспірину, гідрохлортіазиду);

• трансплантація органів в результаті хірургічного втручання;

• отруєння (зокрема, отруєння свинцем);

• наявність різних захворювань, які сприяють розвитку подагри (цукровий діабет, ниркова недостатність, псоріаз, артеріальна гіпертензія та ін.);

• емоційна перевтома.

В 17 столітті англійський лікар Томас Сайденхем, описуючи біль при подагрі, порівнював його з пресом, який стискає кінцівки. Дійсно, основний симптом цього захворювання - різкий і сильний біль, що виникає в суглобі великого пальця на нозі, як правило в нічний час. Існують ще декілька ознак подагри:

• набряк і обмежена рухливість суглоба;

• підвищення температури, гіпертермія шкіри;

• вірогідність появи тофусів. 

Підступність подагри проявляється в тому, що артритні процеси вражають інші суглоби, а також сечовивідні шляхи і нирки. До речі, вже згадані тофуси локалізуються в найрізноманітніших місцях: ліктьових суглобах, ахіллових сухожиллях, вушних раковинах і тому подібне

Діагностика подагри має на меті цикл обстежень, з яких слід відзначити клінічний і біохімічний аналіз крові, аналіз сечі, дослідження сіновіальної рідини (клітинний склад, мікроскопія) а також УЗД нирок і рентгенографія суглобів.

Головним завданням лікувального процесу при подагрі є стабілізація в крові рівня сечової кислоти, а також зменшення кількості тофусів. З цією метою практикується комбінаторний підхід: поєднання фармакологічних і нефармакологічних методів. Фахівець враховує усі чинники: фазу захворювання, наявність супутніх хвороб, ризик гіперурикемії (високий рівень сечової кислоти в крові). Важлива обставина лікування подагри - зміна способу життя пацієнта, дотримання дієти, зниження споживання деяких видів продуктів і алкоголю.

Щоб позбавитися від гострого нападу подагри, застосовуються нестероїдні протизапальні препарати. Крім того, можливе введення безпосередньо в суглоб певних стероїдів (сіновіальна рідина при цьому видаляється).

При подагрі пацієнтові протипоказані:

• кондитерські вироби, в яких міститься жирний крем;

• жирні мясо- і рибопродукти, бульйони;

• деякі овочі (редиска, салат, щавель);

• копченості, шоколад, какао і кава;

• гриби та бобові.